використання методу поліграфних перевірок в криміналістичній діагностиці

Розвиток криміналістичної діагностики  потребує в теоретичному плані доповнення методологією вирішення діагностичних завдань з метою аналізу слідчих ситуацій шляхом вивчення (дослідження)  психофізіологічних показників осіб, що свідчать про наявність у них змін психічних станів, пов’язаних з тією чи іншою кримінальною  подією.

З цією метою зарубіжними криміналістами більш як 60 країн широко використовують метод поліграфних перевірок, які є різновидом класичних психофізіологічних методів дослідження людини за допомогою спеціалізованої апаратури, в даному випадку - поліграфа.

На сьогоднішній день, розвиток методу поліграфних перевірок як часткового (спеціального) методу криміналістичної діагностики має принципове значення для успішного впровадження поліграфа в діяльність правоохоронних органів України в інтересах удосконалення заходів з профілактики, розкриття та розслідування злочинів. Вирішення цієї проблеми набуває в даний час особливої актуальності.

По перше, це пов’язане з необхідністю суттєво посилити боротьбу з організованою злочинністю і корупцією, із зрадою інтересів спеціальних служб та слідства, держави і суспільства.

По друге, це пов’язане із подальшим розвитком кримінально – процесуального законодавства України, зокрема в сфері практичного закріплення дійсного забезпечення прав громадян на стадії попереднього слідства та дізнання.

Поліграф – прилад для об’єктивного дослідження фізіологічних показників, що характеризують стан людини в процесі проведення опитування. Дослідження за допомогою поліграфа можуть проводитись у найрізноманітних напрямках. Результати перевірок використовуються з метою складання діагностичних висновків з приводу можливої причетності (непричетності) людини до конкретної події (злочину). Особливо важливого значення набуває метод поліграфних перевірок при викритті конкретних злочинів чи інших правопорушень, у роботі з персоналом, в процесі проведення службових розслідувань, вирішенні питань допуску до інформації, що стосується національної безпеки і таке інше.

В процесі поліграфного психофізіологічного дослідження виявляється фактичний рівень нервово-емоційної напруги, що виникає внаслідок реагування на відповідні стимули (вербальні або невербальні), та мають різне емоційне значення для особи, яка перевіряється. Відповідно, психологічний стрес проявляється в змінах психофізіологічних показників, а поліграфолог (спеціаліст з поліграфних перевірок) може, з великою долею ймовірності, визначити, чи приховується (або не приховується) інформація стосовно даної події (злочину). Таким чином, суб’єктивна діагностика емоційного стану осіб, що проводиться працівником оперативного підрозділу під час проведення оперативно-розшукових заходів або слідчім в процесі проведення слідчих дій за зовнішніми ознаками, змінами поведінки, доповнюється фіксацією об’єктивних змін в функціональній діяльності організму за допомогою спеціального пристрою - поліграфу. Поліграф дозволяє об’єктивізувати зміни в психологічному стані особи, яка перевіряється, значно точніше, ніж візуальна оцінка стану, що базується на інтуїтивному підході.

Багаторічна практика використання поліграфу в розвинених країнах свідчить, що він надає можливість з великою долею ймовірності встановити відношення щодо певної події конкретної людини, а також наявності в неї інших прихованих відомостей. В правоохоронній практиці перевірка на поліграфі використовується, переважно, не в інтересах отримання безпосереднього судового доказу для винесення рішення по справі, а для сприяння оперативним працівникам та слідчим в обгрунтуванні вибору більш перспективного напрямку роботи та вияву матеріальних та інших доказів у справі.

Головною метою поліграфних перевірок є проведення діагностики (дослідження) об’єкта професійної уваги (підозрюваного, свідка, очевидця, обвинувачуваного, інших категорій громадян), його стану та психофізіологічних властивостей з урахуванням психоемоційних змін, що були визначені умовами та факторами кримінальної ситуації (або події, що розслідується).

Найбільш загальними для поліграфних перевірок виступають наступні діагностичні завдання:

- виявлення наявності прихованої винної інформації щодо обставин події, що розслідується;

- встановлення можливої причетності особи, яка перевіряється до події, що розслідується;

- психологічне обгрунтування найбільш перспективних версій, напрямків проведення оперативно-розшукових заходів та слідчих дій.

Для вирішення цих завдань поліграфолог повинен отримати необхідну інформацію про конкретні ознаки злочину, ознайомитися з наявними речовими доказами, деталями огляду місця пригоди, свідченнями про особу можливого злочинця (підозрюваного).

При формулюванні тестів поліграфної перевірки поліграфолог спирається на версії, що були висунуті слідством або дізнанням, а також особою, яка перевіряється. Крім того, поліграфолог, зробивши попередній психологічний аналіз наданого матеріалу, проводить психологічне дослідження цієї особи та розробляє тактичну схему проведення поліграфної перевірки.

Необхідність висунення декількох діагностичних версій є необхідною умовою проведення поліграфної перевірки. Кожна версія повинна спиратися на відомі та гіпотетичні знання. Також, на першому етапі діагностичного дослідження із використанням поліграфу є потреба висунення версій, що не спираються на відому інформацію, хоча і не суперечать їй. Вирішальним при висуненні версій є знання поліграфологом наукових положень криміналістики й методики проведення поліграфних перевірок щодо даного конкретного виду злочину.

Принциповим положенням проведення поліграфних перевірок є те, що інформація за результатами перевірки має орієнтуючий характер і не може бути використана в якості доказів. З метою отримання  необхідної орієнтуючої інформації  під час розслідування злочинів та проведення службових розслідувань із використанням поліграфу, нами пропонується, головним чином, використовувати класичні непрямі та пошукові тести поліграфних обстежень. Мінімальний блок тестів для вирішення поставлених перед поліграфологом завдань  повинен складати не менше 10-15  тестів, кожен з яких містить від 6 до 15 питань. При проведенні опитування треба передбачити  тести на виявлення  “кримінального минулого”; часу, коли стало відомо про  подію чи злочин, що розслідуються; кількості осіб, які причетні до  події чи злочину; кількості обізнаних осіб; знання шляхів підходу та відходу злочинця з місця злочину; знань про характерні ознаки злочину та місця події, місця знаходження знаряддя злочину або матеріальних доказів; “ролей” учасників злочину; мотивів вчинення злочину; джерел інформованості особи про  подію чи злочин; емоційного  стану, що був притаманний злочинцю під час вчинення злочину.

Поліграфна перевірка є комплексною процедурою, що має суттєві відмінності в залежності від її спрямованості (кадрові перевірки, службові розслідування, розслідування злочинів). Але, незважаючи на відмінність у завданнях, поліграфолог в усіх випадках повинен дотримуватись певних загальних принципів та умов:

- принципу добровільної згоди;

- принципу правомірності;

- принципу комплексності;

- принципу всебічного забезпечення прав людини.

Принцип добровільної згоди полягає в тому, що поліграфолог починає проведення перевірки лише за умови отримання письмової згоди особи на участь в перевірці. Причому, поліграфолог повинен впевнитись в тому, що ця згода є дійсно добровільною, а не отримана в результаті примусу або психологічного тиску з боку сторонніх чи зацікавлених осіб. Відмова особи від  участі в перевірці  не може бути ознакою визнання нею провини та причетності до події, що розслідується.

Принцип правомірності полягає в тому, що перевірка проводиться тільки за наявності відповідного завдання та стосується визначеного кола питань, про які поліграфолог повідомляє особу, яка перевіряється. Крім того, ініціатива щодо перевірки може належати й самій особі,  яку підозрюють у певній провині.

Принцип комплексності вимагає від поліграфолога використання ефективних психотехнологій при проведенні перевірки з метою повного, всебічного дослідження особи та забезпечення обгрунтованості висновків. Поліграфолог повинен запобігати виникненню у особи, яка перевіряється, можливих негативних станів, дій, наслідків, пов’язаних з проведенням перевірки.

Принцип всебічного забезпечення прав людини для поліграфолога є провідним.  Так, особа має право відмовитись від проведення перевірки на будь-якому етапі її проведення;  не давати пояснень щодо отриманих реакцій; знати, відносно якої події проводиться перевірка; бути ознайомленою з тематикою тестів; пояснювати  можливе, на її погляд, виникнення тих чи інших реакцій на пред’явлені питання перевірки. Забезпечення прав людини досягається також обов’язковим дотриманням поліграфологом вимог чинного законодавства щодо порядку проведення опиту громадян (час проведення перевірок та їх тривалість,  врахування стану здоров’я особи та ін.).

На сьогодні найскладнішим вбачається процесуальний аспект проблеми використання поліграфних перевірок, а саме, залучення отриманих результатів та висновків спеціаліста-поліграфолога до матеріалів кримінальної справи. Використовувати матеріали поліграфних перевірок, насамперед, можливо в якості певної орієнтуючої інформації з метою подальшого визначення напрямків проведення дізнання, слідства, пошуку процесуальних доказів за справою. Зрозуміло, що розробці процесуального порядку проведення поліграфних перевірок повинне передувати накопичення значного емпіричного матеріалу, насамперед, в оперативно-розшуковій діяльності та у роботі з персоналом.

Застосування поліграфу в органах внутрішніх справ України, як одного з методів психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності, може здійснюватися на підставі Закону України «Про оперативно-пошукову діяльність». Так, ст. 9 Закону не забороняє, при проведенні оперативно-розшукових заходів, використання технічних пристроїв, що не пригнічують волю та не завдають шкоди здоров'ю людей і навколишньому середовищу.

Вбачається, що в подальшому метод поліграфних перевірок може бути успішно використаний  в експертній та слідчій практиці.

Ж.Ю. Половнікова,

кандидат психологічних наук,

спеціаліст поліграфа